Розлучення може здаватися простою процедурою, але помилка на початку — наприклад, звернення не до того органу або до неправильного суду — може затягнути справу ще до її розгляду по суті.
Коли можна подати на розлучення через ДРАЦС, а коли потрібен суд
Через ДРАЦС шлюб можуть розірвати подружжя, яке одночасно має дві умови:
- не має спільних малолітніх або неповнолітніх дітей;
- обоє з подружжя згодні на розлучення.
У такому разі подається спільна заява. Якщо один із подружжя з поважної причини не може особисто звернутися, другий може подати його нотаріально засвідчену заяву. Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться після спливу одного місяця з дня подання заяви, якщо її не відкликано. Деталі адміністративної процедури можна перевірити на порталі Дія.
Суд потрібен, якщо:
- у подружжя є спільні малолітні або неповнолітні діти;
- один із подружжя не погоджується на розлучення;
- один із подружжя не може або не хоче подати спільну заяву до ДРАЦС;
- ситуація має інші обставини, через які розірвання шлюбу не оформлюється адміністративно.
Окремо закон передбачає можливість розірвання шлюбу через ДРАЦС за заявою одного з подружжя, якщо другий за рішенням суду визнаний безвісно відсутнім або недієздатним.
Чи можна розлучитися без згоди другого з подружжя
Так. Один із подружжя має право самостійно подати до суду позов про розірвання шлюбу.
Відсутність згоди другого з подружжя не означає, що розлучення неможливе. Суд оцінює, чи суперечить подальше спільне життя та збереження шлюбу інтересам одного з подружжя або їхніх дітей.
Неявка відповідача також не завжди зупиняє справу. Водночас суд має переконатися, що іншу сторону належно повідомили про розгляд. Якщо з повідомленням виникають проблеми, це може вплинути на тривалість процесу.
Суд може вживати заходів для примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. У таких справах може бути призначено строк для примирення — до шести місяців. Загальні правила розірвання шлюбу визначені Сімейним кодексом України.
Як проходить розлучення, якщо другий із подружжя за кордоном
Перебування другого з подружжя за межами України саме по собі не унеможливлює розлучення через український суд. Але в таких справах особливе значення має належне повідомлення відповідача: суд повинен мати дані, за якими можна направити процесуальні документи.
Особа за кордоном може:
- подати до суду письмові пояснення або заяву;
- брати участь через представника;
- звернутися із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, якщо суд може забезпечити такий формат;
- просити розглянути справу без особистої участі.
У позові варто зазначити всі відомі контакти другого з подружжя: адресу за кордоном, електронну пошту, номер телефону, відомості про останнє місце проживання в Україні. Це не гарантує швидкого розгляду, але допомагає суду організувати належне повідомлення сторони.
Якщо обидва з подружжя проживають за межами України або справа стосується розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, які проживають за кордоном, підсудність визначається у спеціальному порядку суддею Верховного Суду.
Куди подавати позов про розлучення
Загальне правило: позов подається до суду за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача.
Але позивач може подати позов за своїм зареєстрованим місцем проживання або перебування, якщо:
- на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти;
- він не може виїхати до місця проживання відповідача через стан здоров’я або інші поважні причини;
- подружжя домовилося, що справа розглядатиметься за місцем проживання одного з них.
Правильне визначення суду потрібно перевірити до подання позову. Якщо справа подана з порушенням правил підсудності, її можуть передати до іншого суду, що збільшить тривалість розгляду. Правила підсудності визначені Цивільним процесуальним кодексом України.
Що робити, якщо місце перебування відповідача невідоме
Невідома фактична адреса другого з подружжя не позбавляє права подати позов.
Якщо місце реєстрації чи перебування відповідача невідоме, позов може подаватися:
- за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання або перебування;
- за місцезнаходженням його майна;
- за місцем його постійної роботи.
Якщо відповідач не має місця проживання або перебування в Україні, позов може бути поданий за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання чи перебування в Україні.
У позові варто вказати всі відомі дані: останню адресу, номер телефону, електронну пошту, місце роботи, адресу майна або інші контакти. Це допомагає суду перевірити відомості та повідомити відповідача про справу.
Які документи додати до позову
Пакет документів залежить від обставин справи. Зазвичай до позову про розірвання шлюбу додають:
- копію свідоцтва про шлюб або інший документ, що підтверджує реєстрацію шлюбу;
- копії свідоцтв про народження спільних дітей — якщо вони є;
- документ про сплату судового збору;
- копії позову та додатків для інших учасників справи;
- документи, які підтверджують обставини, важливі для визначення підсудності;
- інші матеріали, якщо вони потрібні для обґрунтування позову.
Наприклад, якщо позов подається за місцем проживання позивача через дітей на утриманні або стан здоров’я, варто додати документи, які підтверджують саме цю обставину.
Недостатньо просто додати свідоцтво про шлюб. Позовна заява має містити необхідні дані про сторони, обставини звернення, вимоги до суду та перелік доказів.
Що змінюється, якщо є спільні діти
За наявності спільних неповнолітніх дітей розлучення відбувається через суд.
Але розірвання шлюбу не означає, що суд автоматично вирішить усі інші питання між батьками. Аліменти, місце проживання дитини, порядок участі у вихованні та поділ майна не обов’язково розглядаються в одній справі про розлучення.
Ці вимоги можуть бути заявлені окремо або, за потреби, об’єднані з позовом про розірвання шлюбу. Водночас об’єднання кількох спорів іноді робить справу складнішою та може вплинути на строк її розгляду.
Щоб зрозуміти, як подати на розлучення без зайвого затягування, потрібно окремо оцінити, чи варто поєднувати розірвання шлюбу з іншими вимогами. Іноді доцільніше спочатку вирішити питання припинення шлюбу, а спори про аліменти, дітей або майно розглядати окремо.
Що може затягнути справу
Розлучення через суд може тривати довше, якщо виникають процесуальні проблеми або спірні обставини.
Найчастіше затримку створюють:
- неправильно визначений суд;
- неповні або неточні дані відповідача;
- складнощі з повідомленням сторони, яка перебуває за кордоном або не виходить на зв’язок;
- недоліки позовної заяви або відсутність необхідних додатків;
- призначення строку для примирення;
- об’єднання в одній справі розлучення, спору про дітей, аліменти та поділ майна.
Подання окремого позову лише про розірвання шлюбу може бути доречним, коли людина хоче спочатку припинити шлюб, а інші питання вирішувати окремо. Але рішення залежить від конкретної ситуації та мети звернення.
